Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Расскажу вам свою историю, друзья, как я купила метадон и в моей жизни все наладилось.
Когда-то я попалась на черном герое, а потом на первитине и апере амфетамине. Это было грустное время, проведенное в поисках новой дозы. Но однажды, вселенная стала на моей стороне, и я услышала о чудесном метадоне.
Мои друзья с форсили этот препарат, они уже давно на нем и живут своей жизнью без черного. Решила я поискать его, найти свой путь к свободе и счастью.
Нашла я в итоге человека, который занимался закладками. Он был настоящий мастер своего дела, поставлял метадон всем нуждающимся. Я чувствовала, что это мой шанс на новую жизнь. Встретились мы в темном переулке, где он сунул мне пластиковый пакетик, словно я покупала конфетки.
А в городе, чувствовалась стимулирующая атмосфера. Люди вокруг торопились, словно катались на амфетамине. У них было столько энергии, и я тоже хотела ощутить этот прилив жизненных сил. Открыла пакетик и зацепила палец, чтобы хапнуть свою первую дозу метадона.
Ощутила как волна спокойствия и блаженства накрыла мое сознание. Я почувствовала, что все приходит в норму, мои мысли стали более ясными и организованными. Я была готова покорять новые вершины.
Мой новый друг - метадон, стал моим спутником жизни почти на каждом шагу. Вместе мы прошли через множество испытаний и проблем, но я знала, что на него всегда можно положиться. Он стал моей надежной опорой в этом таком непростом мире.
Какие же преимущества у метадона, спросите вы? Ну, во-первых, он помогает справиться с абстинентным синдромом, будь то после черного или после первитина. Он даёт возможность жить полноценной жизнью, не думая о том, где и как достать следующую дозу.
Во-вторых, метадон не вызывает такой сильной зависимости, как героин или первитин. Это позволяет мне более свободно управлять своей жизнью, не быть рабом постоянных поисков и чередования наркотиков. Я ощущаю, как свобода возвращается ко мне, словно после долгого заточения.
Что касается побочных эффектов, они, конечно, есть. Сказать, что их нет, это обмануть себя. Но они куда меньше, чем от других наркотиков. И я готова пожертвовать этими небольшими проблемами ради нормализации своей жизни.
Теперь я забыла о сомнениях и страхах, связанных с черным героем. У меня есть новая реальность! Я снова чувствую себя живой, полной энергии. Мой мозг работает ясно и решительно, я уже не совсем та жертва наркотиков, что была раньше.
| Метадон |
Черный героин |
Первитин |
Апер амфетамин |
| Стабильность |
Разрушение |
Хаос |
Опасность |
| Надежность |
Зависимость |
Уничтожение |
Разрушение |
| Свобода |
Плен |
Потеря |
Ограничение |
Мои друзья все еще продолжают форсить метадон, рассказывая другим о его преимуществах. Мы образовали так называемый "клуб метадонщиков", где делимся своим опытом и помогаем друг другу выйти из плена наркотиков. Получая от метадона стабильность и поддержку, мы сами становимся опорой для других.
Наш клуб стал моим вторым домом, где я нашла истинные друзья и понимание. Здесь мы говорим на одном языке, используя слова как "хапнуть" и "табакерка". Но самое главное - мы понимаем, что метадон помогает нам жить, вопреки всем трудностям.
Итак, друзья, метадон стал моим новым спасением. Он вернул мне жизнь и надежду на будущее. Я больше не чувствую себя потерянной душой в темной комнате, я сияю своим собственным светом.
Если вы находитесь в подобной ситуации, не бойтесь попробовать метадон. Он несет с собой шанс на новую жизнь, на новое начало.
Моя история - это лишь одна из тысяч, но каждая из них доказывает, что метадон может изменить жизнь к лучшему. Не упускайте свой шанс, друзья!